- вказівний
- —————————————————————————————вказівни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вказівний — (указівни/й), а/, е/. Який указує на що небудь. •• Вказівни/й займе/нник займенник, що означає абстраговане виокремлення деяких одиниць із групи інших подібних. Вказівни/й па/лець другий палець на руці між великим і середнім … Український тлумачний словник
указівний — див. вказівний … Український тлумачний словник
керівний — а/, е/. 1) Який здійснює керівництво (у 1 знач.). || Пов язаний з керівництвом. 2) Який становить або містить певні настанови, вказівки, що ними треба керуватися … Український тлумачний словник
триперстя — я, с. 1) рел. Три пальці (великий, вказівний і середній), складені разом пучками для осінення себе, когось або чогось животворним хрестом. 2) політ. Три розведені пальці (вказівний, середній і безіменний) у формі Тризуба – символа української… … Український тлумачний словник
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
двоперстя — я, с. У старообрядців – складені два пальці (вказівний і середній) правої руки для хресного знамення … Український тлумачний словник
орієнтир — а, ч. 1) Добре помітний предмет, який допомагає орієнтуватися на місцевості. || Спеціальний вказівний прилад, покажчик. 2) перен. Те, що служить за взірець для наслідування, на що хто небудь рівняється … Український тлумачний словник
палець — льця, ч. 1) Одна з п яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець. Вказівний палець. •• Бараба/нні па/льці мед. пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень. Безіме/нний па/лець те… … Український тлумачний словник
пучка — и, ж. 1) Кінчик пальця руки. || рідко. Палець на руці взагалі. 2) Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом. 3) Така кількість чого небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними… … Український тлумачний словник
наказ — у, ч. Офіційний документ, у якому викладається розпорядження, постанова і т. ін. військового начальника, керівника установи, підприємства, організації і т. ін. || Розпорядження, настанова, вказівка і т. ін. Віддавати наказ. •• Альтернати/вний… … Український тлумачний словник